Рішення про допущення росіян та білорусів до участі в Олімпіаді 2024 року – глибоко помилкове і навіть злочинне. Якщо прогресивна спільнота не зможе переконати Міжнародний олімпійський комітет, то скоро з росіян почнуть знімати санкції і виправдовувати їхню агресію проти України.
Отже, МОК виступив з контраверсійною пропозицією: дозволити спортсменам з росії, яка є державою-агресором та терористкою, а також білорусі, яка є посібницею тероризму, взяти участь в олімпійських змаганнях у Парижі у 2024 році. Для цього учасникам з двох держав поставили умови: не висловлюватися на підтримку війни проти України та не вживати допінг. Друга умова взагалі може не обговорюватися – бо це обов’язкова вимога для всіх учасників. Хіба що росіян вирішили потролити, бо саме спортсменів під «триколором» найчастіше ловили на вживанні заборонених стимулюючих речовин.
А от щодо ставлення до війни я б подискутував. Є хибна теорія про те, що «Спорт поза політикою», хоча упродовж всього ХХ століття цей постулат неодноразово заперечувався. Я вже писав про те, як країнам, які вчиняли або підтримували агресію проти інших держав, забороняли брати участь у престижних міжнародних змаганнях. Політика і спорт нерозривно пов’язані, і чим вищий рівень змагань, тим вищі ставки. І заборона брати участь в Олімпійських іграх є дієвим і дошкульним для держави механізмом висловити осуд за порушення міжнародних стандартів.
У МОК роблять лицемірний реверанс: мовляв, росіянам та білорусам дозволять виступати, але без традиційної для таких змагань атрибутики – прапорів, гімну та іншої символіки, що вказує на приналежність до росії і білорусі. І виступати під нейтральними прапорами. Від цієї фальші верне ще більше. Бо про яку «нейтральність» може йтися, якщо вже рік росіяни за допомогою білорусів бомблять українські міста, вбивають українців, у тому числі, дітей? І навіть якщо у Міжнародному олімпійському комітеті запропонують російським та білоруським спортсменам спалити свої паспорти, це нічого не змінює – вони все одно будуть представляти країни, які винні у загибелі сотень тисяч українців.
Зрозуміло, для чого це потрібно росіянам та білорусам, які тиснуть на МОК, щоб продавити це рішення. Допуск до Олімпіади – це їхня легалізація, «відпущення гріхів», припинення повної ізоляції, в яку росія потрапила через свою криваву загарбницьку політику. Якщо пройде номер зі спортом – далі вони будуть добиватися зняття економічних санкцій, лобіювати інші необхідні для них рішення на різних міжнародних майданчиках. І апелюватимуть якраз до цього кейсу – ну дивіться, нам же вже частково пробачили, ми виступали на Олімпіаді!
Цікаво, що у самій росії теж не дуже зраділи рішенню МОК. Тобто, вони й далі тиснутимуть на міжнародних спортивних чиновників, щоб їм не просто дозволили виступати на Олімпіаді, але й під власними прапорами! І, якщо весь цивілізований світ не завадить їхній участі навіть під нейтральними стягами, то так воно і буде.
Мені б хотілося запросити керівництво Міжнародного олімпійського комітету, зокрема, самого пана Томаса Баха до українських міст, скалічених війною. До Маріуполя, який зрівняли із землею. До Донецька, де зруйнували один з найкращих стадіонів в Україні, а, може, у Європі – Донбас-Арена. До Бахмута, де наші хлопці який місяць поспіль боронять свою землю від людиноподібних окупантів. І розповісти про всі злочини, які вони накоїли – вбивства, зґвалтування, тортури, грабіж та мародерство. Це цим нелюдам ви хочете дозволити брати участь в Олімпіаді? Це їх ви хочете повернути до цивілізованого світу, в якому їм не місце? Це буде ляпасом для всіх, хто любить і поважає спорт, адже такий дозвіл – це заперечення самої суті Олімпіади, зрада олімпійського духу.
Можливо, на керівництво Міжнародного олімпійського комітету справлять враження страшні цифри. Російські окупанти зруйнували своїми ракетами понад 320 спортивних об’єктів по всій Україні. Загинуло більше 220 спортсменів. Їх вбили росіяни – ті самі, кого ви так великодушно запрошуєте повернутися на Олімпіаду.
Коли я чую стогін російських тренерів про те, що «як можна забороняти нашим дітям виступати на престижних змаганнях, адже вони для цього стільки тренувалися», то мені хочеться поставити кілька питань у відповідь. А як щодо наших дітей – тих, в яких вкрали щонайменше рік щасливого дитинства? Які змушені були виїхати до інших країн або залишитися і ховатися у підземних сховищах, навчаючись у непристосованих для цього умовах? А як щодо хлопчика, який носить цукерки на могилу матері, серце якої не витримало війни? А як щодо тих українських янголят, які вже ніколи не побачать сонячного світла? В тому числі, наша славетна 11-річна гімнастка Катя Дяченко, яка мала шанс стати найвидатнішою спортсменкою світу, але її юне життя обірвалося через ворожий обстріл.
Ніхто не повинен вірити у ці «крокодилові сльози». Те, що відбувається з росіянами, в тому числі, їхніми спортсменами, вони заслужили. Саме з їхньої мовчазної згоди та підтримки путін розв’язав цю війну. І вони несуть таку ж відповідальність за ці звірства, як і кремлівський диктатор. То що МОК пропонує виставити на паризьку Олімпіаду? Пропаганду насильства, смерті та руйнувань? Ми не повинні цього допустити. Якщо ж Міжнародний олімпійський комітет все-таки вчинить цей – без перебільшення, злочин, який протирічить самому поняттю чесному спорту, – то Україна бойкотуватиме паризьку Олімпіаду. Сподіваюся, нас в цьому підтримають спортсмени з інших країн. Нехай росіяни та білоруси змагаються самі з собою і чіпляють один на одного медалі.
Очевидно, МОК кинув «пробний камінець», щоб перевірити реакцію світу. Тому завдання світової спортивної спільноти – об’єднатися і докласти максимум зусиль, щоб росія та білорусь залишилися у спортивній ізоляції і не були допущені до паризької Олімпіади. Впевнений, голос протесту України не буде поодиноким.
